Важко переживати сумні урочистості, такі, приміром, які відбулися минулого вівторка в районному будинку культури і були присвячені 25-річчю Чорнобильської трагедії.
У залі - учасники ліквідації на ЧАЕС, члени сімей загиблих ліквідаторів, сьогоднішні працівники пожежно-рятувальної служби, представники влади, громадськості.
У залі - учасники ліквідації на ЧАЕС, члени сімей загиблих ліквідаторів, сьогоднішні працівники пожежно-рятувальної служби, представники влади, громадськості.
На цей раз сцену прикрасили не живі квіти, а вінки, які згодом лягли до пам’ятника жертвам Чорнобильського лиха. А до присутніх долинають пророчі слова з Біблії про зорю Полинь-Чорну, що впала з неба на ріки і водні джерела, від чого вода в них згіркла і отруїлося нею багато людей. На біду пророцтво те збулося чверть століття тому у Чорнобилі, де сталася найбільша у світі техногенна катастрофа - вибухнув четвертий реактор. Серед тих, хто, ризикуючи власним життям і здоров’ям, брав участь у ліквідації наслідків аварії, були посланці з нашого району. Чотирнадцять з них не дожили до цієї дати. Це Ю. П. Колосов, С. В. Пастовенський, Ф. Л. Осіпчук, О. Л. Котвицький, А. П. Захожий, В. М. Студенніков, П. М. Довгий, Є. М. Свєтлов, М. Г. Лещенко, Д. Я. Рудюк, П. Є. Вовченко, М. М. Дацюк, С. І. Кнопко, М. П. Петрук. І досі тужить по них скорботна земля, а присутні в залі схилили голови у хвилині мовчання. До учасників зібрання звернулися голова районної державної адміністрації Б. В. Мазур та голова районної ради О. В. Мельник, які після теплих побажань міцного здоров’я, благополуччя усім присутнім, вручили ліквідаторам грамоти та грошову допомогу. Голова ветеранської ради пожежників, начальник ППЧ-41 В. С. Штукований також вітав ліквідаторів і вручив їм відзнаки - пам’ятні медалі до 25-річчя Чорнобильської трагедії. Чорнобиль переламав тисячі людських доль. Люди покидали рідні місця, відступаючи під натиском невидимого і страшного ворога - радіації, від якої захлиналися найпотужніші дозиметри. Постраждалих пригрівали родичі, знайомі, чужі люди - спеціального житла для відселень не було - хто міг передбачити таку гігантську катастрофу?! Лише в 1992-ому у Бровках Перших нашого району в будинках для чорнобильців з’явилися перші новосели-переселенці. Серед них була і Т. П. Думинська - директор Бровківської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Із сльозами на очах жінка розповідала, як її односельці приживалися на андрушівській землі, що тепер вже стала рідною для них. Присутні в залі щирими оплесками нагороджували декламаторів, співаків, танцюристів, які своїми виступами утверджували перемогу життя над найстрашнішими випробуваннями долі. Аплодисменти, квіти - цілком заслужена нагорода аматорським талантам, які розвіювали тугу, вселяли надію, тішили серце, допомагали загоювати душевні і фізичні рани. Присутні ще раз високо оцінили виступ народного ансамблю пісні і танцю «Криниченька». Одним словом, у програму вклали талант, душу і любов до глядача учасники художньої самодіяльності районного будинку культури, вихованці школи мистецтв. Після урочистостей ліквідатори-пожежні відвідали могили померлих побратимів, сфотографувалися біля пам’ятної стели. Чорнобильська пам’ять усе зберігає, бо дорогою ціною заплачено за чиїсь великі помилки. Нехай вони не повторяться ніколи!
Лідія Наконечна
На знімку: пожежні-ліквідатори П. Ф. Покотило, О. Г. Медвєдєв, Л. М. Венгловський, П. І. Дубовенко, А. В. Качанівський з начальником райвідділу УМНС в Житомирській області М. В. Кобилинським.