Оберігаючи літопис трудового життя
Роки спливають непомітно. Дивись - і скроні побіліли, в колективі тебе вже називають ветераном, а там і до пенсії рукою подати. Когось страшить оцей рубіж, хтось при слабкому здоров’ї просить Бога хоч якось дотягнутись до нього. Перед віком рівні всі.
Однак, збираючи документи для виходу на пенсію, люди несподівано стикаються з непорозуміннями, з прогалинами в трудовій біографії, які сталися не з їх вини… Над попередженням подібних ситуацій поряд з іншими працює трудовий архів району. Пропонуємо вашій увазі розмову із його директором В. М. Дяченком.
- Володимире Михайловичу, відколи і на яких засадах працює очолювана Вами установа?
- З жовтня минулого року відповідним рішенням сесії районної ради відкрито районний трудовий архів для збереження документів, які не входять до Національного архівного фонду. В положенні про нього значиться, що існує він як комунальне підприємство і вирішує питання соціально-правового характеру, що стосуються в основному встановлення стажу роботи, заробітної плати працівників ліквідованих підприємств, організацій, сільськогосподарських формувань. Добросовісні ліквідатори здали в архів книги наказів, документи по зарплатах, відрахуваннях тощо. А колишнє керівництво Андрушівського спиртозаводу, ПМК-1, наприклад, розпустили, образно кажучи, по вітру чимало документації, не задумуючись над майбутніми долями своїх же працівників. А коли останні - кожен у свій час, почали оформлятися на пенсію, виникло стільки проблем, що й досі дехто не може розв’язати їх до кінця навіть з нашою допомогою.
- Скажіть, будь ласка, трудовий архів створювався на основі законодавчих актів. Очевидно, на державному рівні передбачалося, як запобігти виникненню вищезгаданих проблем?
- Звичайно. Віднині підприємство не ліквідують, поки відповідна комісія не представить довідку з трудового архіву про прийом на зберігання всіх належних документів соціально-правового характеру, включаючи бухгалтерські. Але й тут всього не передбачиш. Наш райвузол зв’язку - тепер цех електрозв’язку, підпорядкований Коростишеву. Всі документи бухгалтерської звітності і кадрові передані туди. А чому не в наш архів? Чому літні люди, збираючи пенсійні документи, повинні їхати за потрібною довідкою за сотню кілометрів? Бачите, у підприємства не знайшлося грошей, щоб заплатити за зберігання.
- Володимире Михайловичу, очевидно, йдеться про великі суми?
- Я б не сказав. На депозитному зберіганні справи знаходяться 75 років. Збереження однієї справи в рік коштує 50 копійок. Сільські ради приймають матеріали від вже неіснуючих підприємств, що були на їх території, безкоштовно. Не забуваймо, що за кожною з них - людська доля, старість, яку треба забезпечити пенсією. А як зібрати документи тим людям, якщо підприємства, де вони працювали, ліквідовані. Зараз масово оформляють документи люди 1950-1955 років народження. Пік трудової діяльності їх припав якраз на період реформ у всіх галузях народного господарства. Тому й виникає багато непорозумінь.
- За рік існування трудового архіву Ви зробили уже так багато, а розпочинали з нуля, чи не так?
- Я люблю свою роботу, завдяки цьому вона й ладиться. Коли Андрушівський цукрозавод припиняв свою роботу, я, як завідувач відділу кадрів, намагався за всяку ціну зберегти архівні бухгалтерські документи, бо знав: минуть роки і люди, які тоді думали тільки про те, де б працевлаштуватися, шукатимуть свій стаж і свою зарплату. Багатьом заводчанам допоміг, декому не зміг цього зробити, бо не все вціліло. Комп’ютерний облік нарахування зарплати не зберегли на дискети. І так було не лише на цукрозаводі. Зараз в нашому архіві на зберіганні 2638 справ, ще 3000 - по сільських радах. Мої обов’язки багатогранні, бо працюю поки сам, - фондування, номенклатура справ і т.ін. Часто на вирішення одного звернення затрачаю дуже багато часу. Йдеться не лише про збір документів для нарахування пенсій - пільгових, по старості, інвалідності, а й про призначення допомоги дітям, позбавленим батьківського піклування, інших виплат - скрізь враховується трудовий стаж і заробіток. Тільки у 2000 році була сформована електронна база даних по персоніфікованому обліку в управлінні Пенсійного фонду в нашому районі, що полегшує роботу архіваріуса і гарантує колишнім працівникам одержання вичерпної інформації. - Дякую Вам, Володимире Михайловичу, за розмову. Хай Вам щастить в роботі. Вдячних Вам відвідувачів, нехай Ваш щоденний пошук вінчається успіхом.
Розмову вела
Лідія Наконечна.
Лідія Наконечна.