Стільки часу виходить на Андрушівщині районна газета. Щоправда, була незначна перерва під час реорганізації району, але не вина в тому колективу - такою була вимога часу.
Вісімдесят - для людини поважний вік, а для друкованого органу - період зрілості, набутого досвіду, період дальшого розквіту. Місцева преса зростала і формувалась разом з рідною Україною, з її народом. Вона - це віддзеркалення політичного, економічного і духовного життя суспільства, прагнення його громадян до кращого майбутнього. В 1976 році після закінчення Вищої партійної школи при ЦК Компартії України я був призначений редактором газети «Шлях до комунізму». А до того закінчив Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка, факультет журналістики. Пройшов усі східці в редакції теперішньої ємільчинської «Народної трибуни», починаючи від літпрацівника колгоспних багатотиражок в 1959 році і закінчуючи заступником редактора в 1974 році. Хочу наголосити, що то був досить активний період зростання авторитету України в Союзі РСР, зміцнення її економічної могутності. І преса, особливо місцева, робила все від неї залежне, аби подолати назрілі проблеми. Бо саме з таких районів, як Андрушівський, врожайності її ланів, здобутків тваринницьких ферм складався загальний добробут кожної людини. Районна газета, намагаючись втілити у життя ленінський заповіт, що преса - не тільки колективний пропагандист і агітатор, а й колективний організатор, влаштовувала тоді на своїх шпальтах десятки різноманітних кампаній з метою пропаганди передового досвіду в різних галузях народного господарства, агітації за нові виробничі технології, організацію прогресивних форм господарювання. З цією метою в друкованому органі виступали сотні передовиків, спеціалістів з різних галузей. Я вдячний колективу за те, що ми зуміли тоді довести тираж районної газети до 10 тисяч примірників. Майже 25 років мені довелося трудитися з різними журналістами - з дипломами і без, але всі вони прагнули добре робити доручену справу. Тому я не хочу виділяти когось з-поміж них. Але не можу не назвати тих, кого вже немає серед нас. Це заступник редактора Олександр Косенко, відповідальний секретар Валентин Писанський, завідуючий відділом Микола Климчук, фотокореспондент Леонід Метельський, кур’єр Надія Прокопчук. І на закінчення усім моїм колегам, громадським дописувачам маю висловити щиру вдячність за спільну працю. А теперішнім працівникам редакції хочу побажати, щоб вони, незважаючи на труднощі сьогодення, зберігали традиції минулого, примножуючи їх своєю щоденною діяльністю в ім’я нашої незалежної України. Із славним вісімдесятиріччям! Зичу всім міцного здоров’я й нових успіхів, чудових здобутків на ниві творчості, бадьорого настрою і чималого тиражу. Зі святом нас усіх!
Микола Мотузюк,
редактор районної газети з вересня 1976 - ого по березень 1999 року,
ветеран місцевого самоврядування Андрушівського району.