Директор школи, депутат районної ради, член Партії регіонів Сілецька Л. П. щодня в роботі, турботах про школу, вихованців та колег. Хоча й має напружений графік, але зберігає спокій і милу усмішку на обличчі. Вона завжди знаходить зі школярами спільну мову, доступно пояснює програмовий матеріал. Строга, але водночас добра і проста, а головне - справедлива. Лариса Павлівна професійно займається своєю справою, вирішує багато питань, які стосуються навчального процесу. А ще ... вона - це доброта, розум, жіночність. До неї часто звертаються за порадою її колишні учні, батьки вихованців. Йдуть і як до директора школи, і як до депутата районної ради. Село Антопіль - невелике, але вирізняється серед інших населених пунктів району тим, що майже всі оселі сельчан газифіковано. І в цьому неабияка заслуга її чоловіка Сілецького Петра Іполітовича, якого третє скликання підряд антопільчани обирають сільським головою. Сьогодні в місцевих жителів немало проблем - приватизація присадибних ділянок та приватних будинків, прийняття спадщини, питання нарахування соціальних виплат малозабезпеченим і багатодітним родинам та багато інших, вирішити які допомагає депутат районної ради, член Партії регіонів Сілецька Лариса Павлівна. Вона рухається вперед, постійно вчиться, вдосконалюючи свою педагогічну майстерність, допомагає односельцям. Колишні учні завжди запрошують її на зустрічі, бо їм є про що поговорити, є що згадати. Всі, хто близько знає Ларису Павлівну, погодяться, що ця мудра жінка завжди випромінює добро. А про себе розповідати вона не любить, хоча підтвердила, що професія вчителя додає сили. Каже, що з дітьми буває різною, але кожну дитину поважає як громадянина й особистість, орієнтує на успіх, тобто вчить сконцентруватися, зрозуміти, чого хоче від життя. Вона завжди цінує і підтримує ініціативу колег і своїх виборців. Лариса Павлівна Сілецька - щаслива дружина і мама. В цьому році син Богдан став студентом факультету біотехнологій Національного технічного університету України "Київський політехнічний університет”. Тішаться батьки його успіхами, живуть не лише родинними радощами й турботами, а й громадськими.