Коли згорів Городківський млин, сільський голова Кебал В. В. та голова колгоспу Цмех В. В запропонували мені взятися за його відновлення, з умовою, що господарства сіл Нехворощ та Крилівка будуть надавати матеріальну допомогу. Я відмовився від їх пропозиції, але запевнив, що збудую перевізного млина, на будівництво якого затратив 5 років. Я щиро вдячний своєму другові Вакульчику О. О. за його інженерний талант та допомогу у створенні млина. Все, що можна було виготовити вдома, точив на токарному станку, який взяв в оренду у Кобрика Ю. Ф. Протягом всіх цих років мені допомагав Комінарець С.О., цей млин - його заслуга також. Я щиро вдячний Бондару В. В., який допоміг придбати платформу для млина, Волинцю А. А. - за циклони, труби, електрообладнання. Велике спасибі начальнику району електромереж Яринчину М. В., який дав дозвіл на виготовлення проектної документаціі по підключенню млина до мережі електроспоживання. Млин зовсім невеликий, споживає 20 кВ електроенергії за годину, переробляє за цей час 2,5-3 центнери зерна. Вихід - 35-40% борошна вищого ґатунку, 15-20% першого і 10-15% другого. Якість борошна залежить від якості зерна. Мешканці Городківки, Нехворощі, Крилівки, Жерделів, Малої П’ятигірки, Каменів користуються послугами млина. Щороку, коли в Городківці святкують День села, сільський голова Кебал В. В. вручає мені нагороду за працю. Велике спасибі за визнання. Але найбільшу і постійну підтримку маю від своєї родини - дружини Валентини Василівни, сина Євгенія та дочки Валі. Якщо хтось планує змолоти борошно - приїжджайте до мене в Городківку - не пошкодуєте.
Олександр ЛІНЧУК
с. Городківка