Слова пісні спливають у пам’яті, як тільки переступлю поріг дому, в якому, дякуючи Богу, живе наша люба вчителька Надія Трохимівна Данильчук. Це її вікно завжди світиться для нас усіх, незалежно від того, коли закінчили школу. З цієї хати не випускали жодного з нас, колишніх випускників, не пригостивши хоча б чаєм. Це при тому, що ми знаємо, які пенсії одержують наші вчителі. Та цього разу сюди мене привела невесела звістка: тяжко травмувалась наша вчителька. Як лікар знаю, що від перелому шийки бедра виживає мало травмованих. Але дякуючи долі та синочку Віктору, маємо щастя бачити свою вчительку. Добра і світла, вона й досі випромінює тепло. Ми поспілкувалися, згадали молоді роки, коли Надія Трохимівна вчила нас не лише грамоти, а й життєвих премудростей. У 60-і роки з нас, дівчаток, як і з хлопців, готували трактористів. А тому, як стати в майбутньому хорошою мамою, бабусею, господинею, навчала Надія Трохимівна, збагачуючи нас духовно. За Вашу милість і доброту Бог послав Вам довгий вік, допомагає здолати недуг. Низько схиляю голову і перед Вами, і перед Вашим сином, що опікується Вами. У новому році, що настав, я бажаю Вам, дорога наша вчителько, щоб здоров’я і добрий настрій не залишали Вас. Такі ж побажання і вчителям-ветеранам Й. В. Лоханському, К. М. Никипорцю від їх колишніх учнів.
Катерина Кондратюк,
випускниця Андрушівської СШ №1 1960 року випуску.
м. Обухів.
м. Обухів.