Тривожить те, що цей документ претендує на вищість над Основним Законом України, бо вимагає, щоб всі інші законодавчі акти, незалежно від їхньої тематики та спрямованості, діяли лише за умови узгодженості з Податковим кодексом. Іншими словами, у цьому проекті фактично викладено більшість прав громадян України (ст. 5.2. розділу першого). Тоді виходить, що Конституція непотрібна?

 

  У ПРОЕКТІ відсутні податки на розкіш та нерухомість, отже, годі сподіватися справедливого перерозподілу суспільних благ від багатих до бідних. Багаті стануть ще багатшими, бідні — біднішими. Кодекс так і не спромігся зосередити в собі все чинне податкове законодавство, оскільки містить велику кількість посилань на інші закони. Наприклад, в ст. 39 проекту підставами для виникнення чи припинення податкового зобов’язання є норми цього Кодексу або іншого законодавства з питань оподаткування. Привертає до себе увагу дисбаланс між правами та обов’язками платника податків і контролюючого органу. Наприклад, у платника прав – 11, а в контролюючого органу — 41. Водночас обов’язків у платника — 13, у контролюючого органу — 7.

    Податковим органам надаються такі широкі і надзвичайні повноваження, що це дає підстави говорити про намір влади запровадити в країні податкову диктатуру. Податківці матимуть право на планові, позапланові перевірки, обстеження, спостереження, відбір зразків, контрольні розрахункові операції, інвентаризацію майна платника податку тощо. Одним словом, підприємцям доведеться облишити роботу і зайнятися лише обслуговуванням різних комісій. Та це ще півбіди. Податковим органам фактично надано право вирішувати долю того чи іншого бізнесу. Вони можуть ініціювати визнання недійсними рішення установчих зборів або інші рішення засновників, зупиняти фінансові операції платників податків у разі їхньої відмови від перевірки та недопущення працівників податкових органів до обстеження приміщень, ненадання інформації в повному обсязі, невиконання вимог працівників податкової служби під час проведення ними виїзних перевірок. Податківцям надається право застосовувати так звані «звичайні» ціни щодо платників податків, які мають відносини з платниками за іншою системою оподаткування. Наприклад, ви працюєте за єдиним податком, а я за загальним. Ми домовилися про купівлю-продаж товару, скажімо, за 1000 гривень. Але податківець скаже: вибачайте, але ціна на ринку на цей товар на сьогодні значно вища — 3 тисячі гривень, отже, й податок буде нараховано з цієї суми. Тобто усі, хто має відносини з платниками податків за спеціальним режимом (спрощена система, сільське господарство), будуть постійно перебувати під загрозою додаткових нарахувань. Це робиться для того, щоб витіснити «спрощенців» із системи виробництва і загнати їх лише в торгівлю. Автори проекту твердять про суттєве спрощенння системи оподаткування. Але на практиці очікується її ускладнення. Для фізичних осіб максимально допустимий обсяг доходу зменшується з 500 000 грн. до 300 000 грн., при цьому ставка податку для деяких видів діяльності збільшується втричі. Усі фізичні особи будуть зобов’язані використовувати касові апарати, а також вести облік не лише фінансових, але й господарських операцій. Запроваджується норма, згідно з якою в разі отримання платником єдиного податку в обсязі більше половини всього доходу за звітний період від одного замовника підприємець має сплатити податки з цієї суми за загальною системою оподаткування. Підприємець може втратити право на єдиний податок, якщо здасть в оренду земельну ділянку чи приміщення, відповідно площею понад 20 соток чи 300 квадратних метрів. Запроваджується також норма, згідно з якою на місці здійснення підприємницької діяльності одного платника єдиного податку не може здійснюватися підприємницька діяльність іншого платника єдиного податку, тобто в одному магазині чи офісі не зможуть працювати два таких платники. Отже, буде ліквідовано поширену нині практику, коли в одному магазинчику працювали кілька підприємців: один торгував біжутерією, інший – сувенірами, третій — ще чимось. Це було зручно і для споживачів (особливо сільських), і для підприємців, оскільки одному оренда всього приміщення була не завжди під силу. У цьому проекті Податкового кодексу розширюється коло обмежень для платників єдиного податку. Їхній імпорт не повинен перевищувати 300 000 грн. Вантажники-рикші, туалети на ринках мають бути на загальній системі оподаткування. Підприємця позбавляють права на сплату єдиного податку, якщо він здає в оренду хоча б одне торговельне місце. За спрощеною системою оподаткування не можуть діяти охоронні фірми. Фізичні особи-підприємці сплачуватимуть внески до Пенсійного фонду навіть у тих випадках, якщо самі перебуватимуть на пенсії за віком або по інвалідності. Таким чином, пенсіонери-підприємці своїми внесками будуть забезпечувати високі пенсії для чиновників. Дещо про так звані податкові канікули для юридичних осіб. Вони стосуватимуться лише тих підприємств, які надають побутові послуги: хімчистки, бюро ритуальних послуг та мережі перукарень. На виробничників ці канікули не поширюються. Щодо канікул для фізичних осіб, то ефект від цього заходу буде зведено нанівець штрафами за «неправильне» використання касових апаратів.

 

Збільшується податковий тиск на власників транспортних засобів. На легкові автомобілі з об’ємом двигуна 1001-1500 куб. см податок збільшено з 4 грн. до 5 грн. за 100 куб. см; 1501 — 1800 куб. см. з 5 до 7 грн.; 4501 — 5500 куб. см. з 40 грн. до 45 грн.; 5501-6500 куб. см. з 40 до 55 грн.; понад 6500 куб. см. з 40 до 60 грн. за 100 куб. см. Тобто податок на автомобілі середнього класу з об’ємом 1501 — 1800 куб. см буде збільшено на 40%, на автомобілі з двигунами до 6500 куб. см — на 37,5%, на транспортні засоби до 5500 куб. см — тільки на 12,5%. Отже, бідні знову платитимуть за багатих. Не витримує критики і так зване «всенародне громадське обговорення», яке нагадує фарс. Суджу про нього із заходу, який відбувся в Шепетівці Хмельницької області. Із 200 осіб, присутніх на цьому заході, було аж одинадцять підприємців! Решта – працівники контролюючих органів. Обговорювались винятково загальні норми. Чулися схвальні відгуки: «законопроект кращий, глибший, сильніший від чинного» і таке інше. Але «галочку» про успішне й широке обговорення обласні чиновники вже поставили.

 

голова Комітету захисту підприємництва при опозиційному уряді.

газета Сільські Вісті 12.08.2010 рік.