Близько двадцяти років Ніла Миколаївна Войтович працює в медичній галузі. Щодня із задоволенням поспішає на роботу у фельдшерсько-акушерський пункт Великих Мошківець, бо від неї залежить стан здоров’я жителів села.
- Не розумію, - каже вона, - коли хтось говорить, що йому не хочеться йти на роботу… А я це роблю із задоволенням, хоча вже стільки літ доводиться поспішати на допомогу людям в будь-яку годину доби й за будь-якої погоди. Свою професію я обрала за покликом серця, - посміхаючись розповідає ця мила жінка, - маленькою дівчинкою завжди гралася у медсестру, лікувала ляльок - робила уколи, аналіз крові. Мені, як завідуючій ФАПом, доводиться вирішувати ще й питання поліпшення матеріально-технічного забезпечення медичного закладу. Я намагаюся робити все для того, щоб односельцям, які звернулися за допомогою, було тепло і затишно. Нещодавно встановили в приміщенні нові вхідні двері, замінили частину вікон на склопакети. Завдяки спонсорській допомозі депутата районної ради Ю. В. Ющинського та безпосередній участі жителів села встановили навколо медичного закладу новий паркан. Найбільше у житті Ніла Миколаївна цінує чуйність, вміння співчувати, порядність, доброту. Найголовніше, на її думку, завжди залишатися людиною і бути відданою справі. Вона завжди приділяє належну увагу проблемам пацієнтів, цікавиться їх життям, родинами, вміє вислухати і зрозуміти, живе їх радощами й болями. Односельці знають, що Ніла Миколаївна завжди вчасно надасть необхідну кваліфіковану допомогу. Чуйна, добра і щира, вона переймається чужими проблемами, допомагає їх вирішувати, лишивши власні за порогом ФАПу. Інакше - запізнишся на виклик, а у хворого одразу - депресія, нервування, нікому, мовляв, я не потрібен, всі про мене забули... Як депутат районної ради, член Партії регіонів вона турбується про інвалідів, вирішуючи питання надання їм матеріальної допомоги. За порадою до Ніли Миколаївни йдуть діти війни, вникає вона і в проблеми багатодітних та неблагополучних сімей, сприяє їх вирішенню. Часто буває в дитячому садочку, місцевій школі, де контролює дотримання санітарних норм. Із задоволенням працює, із почуттям виконаного обов’язку поспішає додому, адже там на неї чекає люблячий чоловік. Дорослі діти - син Олег та донька Вікторія, завжди підтримують і розуміють свою маму. А чого ще бажати щасливій жінці?
- Не розумію, - каже вона, - коли хтось говорить, що йому не хочеться йти на роботу… А я це роблю із задоволенням, хоча вже стільки літ доводиться поспішати на допомогу людям в будь-яку годину доби й за будь-якої погоди. Свою професію я обрала за покликом серця, - посміхаючись розповідає ця мила жінка, - маленькою дівчинкою завжди гралася у медсестру, лікувала ляльок - робила уколи, аналіз крові. Мені, як завідуючій ФАПом, доводиться вирішувати ще й питання поліпшення матеріально-технічного забезпечення медичного закладу. Я намагаюся робити все для того, щоб односельцям, які звернулися за допомогою, було тепло і затишно. Нещодавно встановили в приміщенні нові вхідні двері, замінили частину вікон на склопакети. Завдяки спонсорській допомозі депутата районної ради Ю. В. Ющинського та безпосередній участі жителів села встановили навколо медичного закладу новий паркан. Найбільше у житті Ніла Миколаївна цінує чуйність, вміння співчувати, порядність, доброту. Найголовніше, на її думку, завжди залишатися людиною і бути відданою справі. Вона завжди приділяє належну увагу проблемам пацієнтів, цікавиться їх життям, родинами, вміє вислухати і зрозуміти, живе їх радощами й болями. Односельці знають, що Ніла Миколаївна завжди вчасно надасть необхідну кваліфіковану допомогу. Чуйна, добра і щира, вона переймається чужими проблемами, допомагає їх вирішувати, лишивши власні за порогом ФАПу. Інакше - запізнишся на виклик, а у хворого одразу - депресія, нервування, нікому, мовляв, я не потрібен, всі про мене забули... Як депутат районної ради, член Партії регіонів вона турбується про інвалідів, вирішуючи питання надання їм матеріальної допомоги. За порадою до Ніли Миколаївни йдуть діти війни, вникає вона і в проблеми багатодітних та неблагополучних сімей, сприяє їх вирішенню. Часто буває в дитячому садочку, місцевій школі, де контролює дотримання санітарних норм. Із задоволенням працює, із почуттям виконаного обов’язку поспішає додому, адже там на неї чекає люблячий чоловік. Дорослі діти - син Олег та донька Вікторія, завжди підтримують і розуміють свою маму. А чого ще бажати щасливій жінці?
Марія ОЛЕКСЮК