Обоє за фахом ветеринарні лікарі, по-справжньому люблять свою професію, а тому, коли молодими спеціалістами приїхали в село, то відразу зайнялися нелегкою справою - тримали в хазяйстві три корови, поросят, птицю. Втративши роботу, придбали ще дві корівки та й доглядають своє власне господарство. А це ж ой як не просто - щодня видоїти п’ять корів, почистити від них, доглянути новонароджених телят, заготовити корми на зиму. Та й молоку треба дати лад, бо реалізовують його свіжим, виготовляють і продають сир та сметану. Щодня треба перемити десятки банок, просушити їх. Наталія Миколаївна розповідає, що доглядати корів їй подобається, добре знає їх звички та уподобання. - Звичайно, роботи багато, - каже моя співрозмовниця, - але нашими надійними помічниками були й залишаються сини - Олександр та Євгеній, мама-свекруха, яка завжди дає нам слушні поради. Сіно заготовляємо самі, - продовжує Наталія Миколаївна, - а от зерна не вистачає, доводиться купувати. Юрій Володимирович гордиться своїми синами: - Вони в нас роботящі, змалку звикли працювати. Саша закінчив Ірпінську податкову академію, працює там, а Женя навчається в коледжі при цьому ж навчальному закладі. Щонеділі приїжджають в гості й прагнуть переробити всю роботу. Наталія Миколаївна хвалиться: - Хоча й живемо в селі, але маємо всі зручності, головне - є холодна й гаряча вода. 1 жовтня завітали до їх господи перший заступник голови обласної державної адміністрації Олещенко М. М., голова райдержадміністрації Мазур Б. В., які вручили подружжю Берладин доїльний апарат. Начальник районного управління держветмедицини Глухов М. Р. та сільський голова Опанасюк О. М. допомогли підключити його. Сусіди раділи за своїх односельців, вітали їх. Микола Миколайович наголосив, що праця звеличує людину, але варто зробити все, щоб полегшити її. А Борис Валентинович висловив сподівання, що добрий почин родини Берладин служитиме прикладом для жителів району.