юні програмісти Малої академії наук змагалися в Києві
Нещодавно в Києві відбулось урочисте відкриття відділення комп’ютерних наук ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів - членів Малої академії наук України. Більше ста школярів з’їхалися до столиці захищати свої дослідження й розробки в шести секціях: інформаційні системи, бази даних та системи штучного інтелекту; мультимедійні системи, навчальні та ігрові програми; комп’ютерні системи та мережі; безпека інформаційних і телекомунікаційних систем; технології програмування; Internet-технології та WEB-дизайн.
Одним з чинників, який має надихнути школярів на заняття наукою, є підтримка і надія старшого покоління. Учасників фіналу вітали поважні вчені, які стояли біля витоків вітчизняної інформатики, зокрема академік НАН України, професор кафедри теорії і технології програмування факультету кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, куратор відділення комп’ютерних наук Володимир Редько; заступник директора цієї солідної установи, академік НАН України, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки Олександр Палагін; завідувач кафедри інформаційних систем і технологій Європейського університету, кандидат фізико-математичних наук, голова журі секції «Інформаційні системи, бази даних та системи штучного інтелекту» Анатолій Пашко; заступник директора Національного центру «Мала академія наук України» з наукової роботи, кандидат технічних наук Олександр Стрижак. А яскравою подією для одинадцятикласника Андрушівської гімназії, учня МАН Ярославова Казмірчука стало вручення йому свідоцтва Державної служби інтелектуальної власності про авторське право на його розробку під назвою «Створення програми візуалізації розрахунків положення тіні Землі у просторі та відносно горизонту на основі ефемериди DE403 засобами мови С++». Розробка Ярослава суттєво полегшує роботу астрономів, адже визначає рух усіх важливих об’єктів: астероїдів, штучних супутників Землі, а також допомагає встановити точний час сонячних і місячних затемнень. Винахід МАНівця успішно використовується не лише в Андрушівській астрономічній обсерваторії, а й у Пулковській обсерваторії Російської Федерації. Щоб написати програму, хлопець з нуля опанував мову С++, зібрав величезну кількість астрономічних формул і виконав колосальну роботу програміста. До речі, торік Ярослав став призером ІІІ етапу конкурсу-захисту в секції «Технології програмування».
Тетяна АЛЄКСАНДРОВА