22 вересня заступник голови районної ради В. Б. Шпаківський, голова районної ради ветеранів Н. А. Горкун, Зарубинецький сільський голова Л. Н. Антонюк, директор місцевої школи В. Л. Атаманська, працівники сільського будинку культури, соціальні працівники та учні школи побували в колишнього партизана, інваліда війни першої групи, фронтовика Аркадія Олександровича Волинця. - Ми ніколи не забуваємо про солдатів Перемоги, - сказав В. Б. Шпаківський, звертаючись до колишнього партизана і фронтовика, - пам’ятаємо і в свята, і в будні. Він дякував А. О. Волинцю, а в його особі всім, хто пройшов крізь лихоліття війни, за те, що вони - живі сторінки нашої історії. Аркадій Олександрович поділився спогадами про партизанську боротьбу з ворогом. ...З перших днів німецької окупації разом із своїми однолітками з Копищ Олевського району, бо звідти родом, він пішов у ліси, де почали організовуватися партизанські загони. Боротьба з ворогом була жорстокою і кровопролитною, ускладнювалася тим, що важко було визначити, де вороги, а де свої. Був випадок, що розвідники діючої армії повбивали партизанських розвідників. Розповів ветеран, як ранньої весни під час переправи через річку загинула велика кільксть побратимів. Їх накрила крига, бо саме скресав лід. Наш герой вцілів чудом. Розказує, що одяг добували в боях, забирали в поліцаїв. Часто голодували. Неодноразово доводилося переховуватися від фашистських каральних загонів. Після визволення пішов у діючу армію, дійшов з боями до Німеччини. - Війна - це бойня. А вцілів, мабуть, тому, що одна полька заговорила і подарувала іконку, - продовжує свою розповідь партизан-фронтовик. Аркадій Олександрович має немало бойових нагород, а в мирний час до них долучилися й нагороди за невтомну працю. Після війни працював у Ворошиловградській (нині Луганській) області на шахті, де познайомився з майбутньою дружиною - Надією Арсентіївною. Поселилися в її рідному селі Зарубинці, побудували хату виростили шестеро дітей. Радіє дідусь, коли на гостину приїжджають сини та доньки, внуки, а їх має 11, підростає вже й 10 правнуків.
Марія ОЛЕКСЮК