під таким девізом у дитячому оздоровчому закладі «Чайка» із 27 червня по 16 липня (друга зміна) відпочивали діти. З усіх таборів, які нині діють на теренах області, вони вибрали саме наш, Андрушівський. Дітям подобається відпочивати в чудовій атмосфері тепла та піклування педагогів-організаторів, дихати свіжим лісовим повітрям, розвиватися за допомогою цікавих та корисних ігор, які в таборі проводяться щоденно. Через це багато школярів приїздить сюди вже декілька років поспіль. П’ятиразове харчування, де в раціон входять корисні овочі, фрукти, рибні та м’ясні продукти, відновлюють сили для участі у спортивних змаганнях та веселих конкурсах. Слід відмітити, що в оздоровчому закладі по-домашньому затишно - у відремонтованих та облаштованих по-сучасному корпусах завжди чисто, постійно є вода - гаряча й холодна. Для ігор та розваг - просторі ігрові та спортивні майданчики - на них місця вистачає для всіх. Все літо відпочиватимуть у «Чайці» вихованці Радомишльської школи-інтернату. Це досить складна категорія дітей, до кожного з них потрібний індивідуальний підхід, непідробне бажання допомогти у становленні особистості. Отож турбот вистачає і у керівництва закладу, і у педагогів-організаторів, вихователів та вожатих. Нагорода за нелегку педагогічну працю - щирі сонячні посмішки вихованців, їх гарний настрій і вдячність за проведені у "Чайці” незабутні літні канікули.
Олена Коляда. Фото автора.
Добру справу зробили члени президії районної жіночої ради. З їх ініціативи було організовано збір овочів для покращення харчування хворих Андрушівської центральної районної лікарні. До харчоблоку ЦРЛ доставили цибулю, огірки, кабачки, картоплю - те, що вродило на городах жителів міста (фото). Спонсорську допомогу надав також колектив ТОВ "Андрушівський маслосирзавод” - ящик масла з підприємства відправили прямо до дитячого відділення. Адміністрація лікувального закладу висловила вдячність жінкам-активісткам за надану допомогу.
Галина БІЛЕЦЬКА,
голова районної жіночої ради.
Згідно Закону України "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин” №1445-6 від 4.06.2009 року, який вступив у силу з 1 січня цього року, передбачено обов’язкову реєстрацію та ідентифікацію сільськогосподарських тварин у юридичних та фізичних осіб. Цим Законом категорично забороняється проводити будь-яке переміщення неідентифікованої худоби. Державна дотація на тваринництво буде проводитися тільки на ідентифікованих тварин. З 1 січня 2010 року ідентифікація тварини повинна бути проведена на протязі одного місяця від народження, а з 1 січня 2011 року потрібно ідентифікувати тварину впродовж семи днів від дня народження. В разі недотримання цих норм державні дотації на тваринництво виплачуватися не будуть. Це стосується юридичних і фізичних осіб. Тому просимо всіх зацікавлених осіб вчасно звертатися до агентів по ідентифікації тварин або у відділкові ветеринарні дільниці по регіонах. За роз’ясненням та консультативною допомогою звертатися в управління агропромислового розвитку Андрушівської райдержадміністрації до Весельського Віталія Миколайовича. Тел. 2-18-72, 0974531895.
З віком зростає тягар хвороб, що призводить до подальшого зменшення частки здорових людей і прогресуючої недостатності сил та засобів для забезпечення їх необхідною медичною допомогою. І тут формується замкнене коло: більше хворих - більше коштів на їх лікування. Населення та сільськогосподарські підприємства нашого району інтенсивно вирощують овочеву продукцію. Відповідно у грунт вносяться не лише органічні добрива (гній), а й мінеральні та хімічні засоби захисту рослин. Окрім того, заможні мешканці сільської місцевості (а їх стає дедалі більше) облаштовують собі додаткові зручності: водогін від власної криниці, каналізацію. Створюються нові об’єкти громадського харчування, ковбасні та рибні цехи. Проте каналізаційна система санітарним нормам відповідає лише у межах житлового, господарського та виробничих будинків. Завершується вона найчастіше фільтруючою ямою - таким собі збірником стічних вод. Хоч яким би він був непроникним, рано чи пізно постає питання: хто очистить збірник і куди вивезе нечистоти? Організацією своєчасного видалення твердих побутових відходів, ліквідацією стихійних сміттєзвалищ ніхто не займається. Кошти на санітарну очистку не виділяються. Вимоги з прибирання прилеглих територій усіма суб’єктами та об’єктами не виконуються. Затверджених планів благоустрою вулиць та інших територій немає. До місць видалення відходів не обладнані під’їзди з твердим покриттям. По периметру місця видалення відходів не обсаджені деревами та чагарниками. Схеми закладки побутового сміття немає. Сучасні побутові умови у декілька разів збільшують споживання питної води, більше використовується побутової хімії. Як наслідок, грунт разом зі стоками всмоктує не лише віруси гепатитів, ентеровіруси і патогенні мікроорганізми, органічні сполуки, а й увесь хімічний склад мийних засобів. Тому існує реальна загроза надходження у криничну воду сульфатів, фосфатів, карбонатів, силікатів, ензимів і багатьох інших хімічних сполук. Протягом останніх двадцяти років рівень води у криницях поступово і неухильно знижується, тому кожна наступна криниця має бути глибшою. На виконання спільного наказу Управління охорони здоров’я та облСЕС № 13/6-сл від 21.01.04 щорічно лікар-гінеколог, який здійснює нагляд за вагітною жінкою, за 10-15 днів до пологів вимагає результати проведеного дослідження води шахтного колодязя. У Ф-097-у «Історія розвитку новонародженого» робиться запис: 1. Про вміст нітратів у воді поінформована (підпис матері). 2. Про можливі загрозливі стани дитини при вживанні води з підвищеним вмістом нітратів поінформована (підпис матері). За 6 місяців 2010 року райСЕС проведено 140 досліджень, із них 37 з відхиленнями за вмістом нітратів. Направлено Постанови про заборону використання води для пиття та приготування їжі власникам криниць. Встановлена допустима добова доза нітратів. При гранично допустимій дозі нітратів у воді 45 мг/л добове надходження їх з водою становить 90 мг, а максимально допустимий рівень з харчовими продуктами - не більше 360 мг. Розрахунковим шляхом встановлено: для новонароджених допустима добова доза - 9 мг, у віці 6-12 місяців - 45 мг, 1-3 роки - 56 мг, 4-6 років - 88 мг. Нітрати взаємодіють з гемоглобіном, створюючи метгемоглобін, якому не властиво переносити кисень. Через це формується водно-нітратна метгемоглобінемія, яка проявляється синюхою, зниженням артеріального тиску. У дітей до одного року це може закінчитися смертю. Отже, на якість питної води у криницях негативно впливають побутові стічні води, активне використання хімічних стимуляторів росту та засобів захисту рослин, невпорядковане поводження з побутовими відходами. Зрозуміло, що будівництво малих очисних споруд на території подвір’я є справою майже нереальною - вона дуже дорога, а доступні для населення технології мікроочисних споруд ще не розроблені. А у найближчі 10-20 років на будівництво каналізаційного колектора і очисних споруд для села сподіватися не доводиться. Ситуація, яка склалась на селі з водопостачанням і утилізацією рідких та твердих побутових відходів, загальновідома. Місцева влада, окрім фінансової, потребує нормативної допомоги. Тому на засіданні колегії райдержадміністрації та сесії районної ради будуть розглянуті питання про створення сільських комунальних господарств, які б обслуговували 5-10 населених пунктів (кущові сількомунгоспи), які б проводили очищення населених пунктів від твердих і рідких відходів, контролювали утримання і обслуговували сміттєзвалища (полігони) та ін. Ми маємо зробити все можливе для збереження здоров’я жителів району, підвищення їх життєдіяльності, соціальної та репродуктивної активності, що, у свою чергу, призведе до призупинення процесів скорочення чисельності населення району.
Віктор Пташник,
лікар-гігієніст.
Такого спекотного літа у нас не було давно. Нинішній липень справді перевіряє хліборобів на витривалість. На термометрах далеко за тридцять, ні хмаринки, ні навіть скупого вітерцю. Полуденну польову тишу розкраює розмірений гул комбайнів. Вони не їдуть - пливуть золотим пшеничним полем. Зерно - в бункер, подрібнена солома - на стерню. Одне діло - бачити, інша справа - поговорити з господарем. Директор ПОСП "Надія” В. І. Семенюк тут, на полі, йому треба на власні очі переконатися, що техніка працює в очікуваному режимі, що, так би мовити, процес пішов. - Тільки що завершили збирання гороху, і одразу - на пшеничне поле. Душа спокійна, що білоруські комбайни «Палесьє», які ми придбали, до речі, по акції ще й з призами, працюють безвідмовно, - розповідає Василь Іванович. - Кожен керівник чи спеціаліст переживає одне і теж, коли бачить агрегат, що стоїть в загінці, - це значить, що треба шукати запчастини, а хто їх згубив? - переводить розмову на жарт мій співрозмовник. Тимчасом обидва агрегати наближаються до кінця поля, значить, є шанси зробити знімки. На це в мене - лічені хвилини, хлопці поспішають. У кабінах комбайнів їм затишніше, ніж на землі, під палючим сонцем, бо там працюють кондиціонери. З усього видно, що директор задоволений роботою жниварів Віктора Берези і Вячеслава Кравця, Юрія Лисенка і Олексія Суховєєва. - Молодці, дарма що молоді. У них є знання і бажання працювати добросовісно, щоб зробити і заробити. Останнє ми насамперед взяли до уваги і за штатним розкладом на одному комбайні працюють два комбайнери - помічника немає. Однакова відповідальність і зарплата, - каже Василь Іванович. Пшениці у господарстві 183 гектари. Торік продали її 220 тонн. Урожайність окремих сортів сягає 60 центнерів з гектара. Дає прибуток і ріпак, який цього року, на жаль, неважно перезимував. Взагалі ПОСП «Надія» займається переважно вирощуванням кормових культур для потреб свого підприємства. Ще 5 років тому сушив голову директор, як знизити собівартість продукції. Не виходило ніяк: привозний комбікорм коштував дорого, а його якість в господарстві по-справжньому оцінили тільки тоді, коли налагодили виробництво кормів у себе. - Тоді яйценосність курей почала поступово зростати, а зараз, у порівнянні з тим періодом, збільшилась на третину. Корм готуємо за науково обґрунтованою технологією. Строго дотримуємося рецептури, де соя і горох - на першому місці. Важлива і кукурудза. Всі ці культури висіваємо по сприятливих попередниках, - продовжує розмову В. І. Семенюк. - Он бачите, на стерню, де розсіяна подрібнена солома, одразу вносимо органічні добрива і пускаємо лущильники. Мінеральні добрива дорогі, так що використовуємо по максимуму місцеві резерви підвищення врожайності із обов’язковим дотриманням сівозмін. Водночас займаються в господарстві насінництвом. Сіють суперелітою, залишають пшениці, скажімо, 10-15 гектарів і тоді на три роки мають свій посівний матеріал. Поки ми розмовляємо, бункери наповнились зерном і водій Анатолій Яковенко уже відвозить його на точок. Перші тонни пшениці досушували. А зараз через КЗС - і в склад. Вже й до надвечір’я недалеко, а сонце анітрохи не втомилося. Тільки спітніли комбайнери, змінюючи один одного, роблять хвилинні перепочинки і знову за штурвали. Треба поспішати не тільки заради сприятливої погоди, а й через те, що спека робить колос надміру стиглим, треба встигнути, щоб він не висипався. Поверталася з «Надії» з легким настроєм, побачила доглянуті врожайні поля, людей, котрі трудяться на них, і по-доброму позадрила орендодавцям з Лісівки, Тарасівки і Зарубинець - їх земля у дбайливих і хазяйських руках.
Лідія Наконечна.
Фото автора.
|