Ось і пролетіли 60 років з тих пам’ятних днів, коли на теренах нашого та інших сусідніх районів двигтіла земля від тисячаголосої гарматної канонади, від вибуху мін і стрекоту кулеметних черг. Стугоніла земля від гулу моторів і брязкотіння гусениць сотень наших і ворожих танків. За 60 років уже чимало учасників-героїв тих битв пішло із життя. Написані мемуари-спогади як генералами, так і рядовими ветеранами тих змагань. Нині на нашій землі живуть нові покоління - покоління, які знають про війну лише з кіно, з книг, по телебаченню та зі спогадів ветеранів-очевидців тих подій. Святий обов’язок ветеранів і очевидців тієї війни - невтомно і постійно розповідати новим поколінням про страхіття війни, про ті жертви, які несе вона, закликати їх не допустити нової війни. Сьогодні я хочу розповісти про події тих буремних часів.
На знімку: Гетман А.Л. командир 11-го гвардійського танкового корпусу, який визволяв Андрушівку.
