З кожним днем усе далі віддаляється від нас священна дата - День Великої Перемоги. 68 років ми відзначаємо це свято як символ радості і скорботи, пам’яті і безсмертя, як символ дружби народів, які в ім’я життя і майбутнього власною кров’ю захищали кожний клаптик нашої рідної землі.
Давно відгриміли залпи війни… Суворий час Великої Вітчизняної став надбанням історії. Та хоч би скільки ще не минуло часу, доки існуватиме на своїй землі українська нація, у цей день країна вклонятиметься солдатам Перемоги.
Давно відгриміли залпи війни… Суворий час Великої Вітчизняної став надбанням історії. Та хоч би скільки ще не минуло часу, доки існуватиме на своїй землі українська нація, у цей день країна вклонятиметься солдатам Перемоги.
Теплими променями весняного сонця, зеленню молодого листя дерев, буянням трав, пахощами квітів бузку, каштанів та яблунь зустрічав травневий ранок колишніх безстрашних воїнів - ветеранів Великої Вітчизняної війни, які поспішали на свято з нагоди 68-ої річниці Великої Перемоги. Учні навчальних закладів міста утворили вздовж вулиці живий коридор, через який під звуки духового оркестру проходила святкова колона, яка направлялася на Алею Слави. Разом з ветеранами йшли керівники району й міста, учасники бойових дій на території інших держав, ветерани праці, представники трудових колективів, гості. До могили загиблих воїнів, Монумента Слави та обеліска Слави лягли квіти вдячності і вічної пам’яті. Із 68-ою річницею Великої Перемоги ветеранів Великої Вітчизняної війни, всіх учасників урочистого зібрання привітав голова районної державної адміністрації Мазур Б. В. Він наголосив, що в цей день ми згадуємо всіх, чиє життя забрала війна, хто поліг у кривавому бою, хто після Перемоги помер від ран, хто недолюбив, не побачив своїх ненароджених дітей. Ми уславлюємо тих, хто в тилу самовідданою працею наближав розгром ворога. Низько вклоняємося та складаємо глибоку шану дітям війни, які на своїх плечах винесли тягар повоєнних років та підняли країну з руїн. Про святий обов’язок сучасних і прийдешніх поколінь - не забувати, якою ціною здобуто Перемогу, говорив у своєму виступі командир військової частини А-1912 Білецький Ю. В. Дійсно, подвиг воєнного покоління - це зразок служіння ідеалам свободи, справедливості та добра, воєдино злиті печаль і радість. До вас ми повертаємось живими, Воскресли з мертвих, встали із вогню... Затамувавши подих, слухали присутні звернення солдата, матроса та медичної сестри, а потім в чисте безхмарне небо полинула пісня «Здесь птицы не поют» у виконанні Лілії Самплавської. Значення Перемоги найкраще розуміють ті, хто під зливою бомб і куль ішов в атаку на ворога, кого вели до крематоріїв у концтаборах, над ким проводили нелюдські досліди у фашистських лабораторіях, хто дочекався і хто не дочекався повернення з війни синів, дочок, чоловіків, дружин, братів, сестер… Війна завжди має людський вимір.
Великий поет Василь Симоненко, засуджуючи війну, показав всю жахливість цього явища: У баби Онисі було три сини, У баби Онисі синів нема. На кожній її волосині Морозом тріщить зима. Я горя на світі застав багато, Страшнішого горя нема, Ніж те, коли старість мати В домівці стрічає сама. У ці травневі дні у більшості ветеранів, незважаючи ні на що, піднесений, святковий настрій, хоча і радість з гіркотою, з ностальгією по молодості. До слова ведучі запросили ветерана Великої Вітчизняної війни Мамонтова О. Г., який зазначив, що ветерани не збайдужіли до свого минулого, не розгубили в пам’яті найменших вражень, почуттів і пристрасті, з якими ходили в атаки, розвідки, визволяли кожну п’ядь рідної землі. Він дякував за увагу, якою оточені колишні фронтовики. Подвиг воїнів-переможців непідвладний часу, як і безмежна наша вдячність всім, хто відстояв Вітчизну, виявив нездоланну мужність та незламність духу. Молодь повинна прислухатися до порад і настанов тих, хто пройшов сувору школу війни, хто у повоєнні роки відбудовував зруйновані міста й села. Ветеранів війни привітала маленька дівчинка, вона дякувала їм за мужність і відвагу. Після цього діти подарували колишнім фронтовикам букети живих квітів. Хвилина мовчання... Салют... Урочистий марш військових. На святі колишні солдати й всі бажаючі смакували солдатською кашею, дивилися концерт, де звучали пісні воєнних років. 9 травня урочисті мітинги пройшли в усіх населених пунктах нашого району, до могил визволителів, обелісків Слави лягли букети живих квітів. В цей день голова районної державної адміністрації Мазур Б. В. та голова районної ради Мельник О. В. побували на могилах мирних жителів та активістів, яких розстріляли фашисти. Нехай із плином років не зникне синівський обов’язок берегти духовну єдність з поколінням, для якого любов до рідної землі не просто слова. У цьому - духовна твердиня сучасної України. Нехай завжди буде мир у світі, нехай ніколи земля не здригається від вибухів бомб. Нехай добро та злагода панують на планеті, творча праця об’єднує нас в ім’я майбутнього!
Великий поет Василь Симоненко, засуджуючи війну, показав всю жахливість цього явища: У баби Онисі було три сини, У баби Онисі синів нема. На кожній її волосині Морозом тріщить зима. Я горя на світі застав багато, Страшнішого горя нема, Ніж те, коли старість мати В домівці стрічає сама. У ці травневі дні у більшості ветеранів, незважаючи ні на що, піднесений, святковий настрій, хоча і радість з гіркотою, з ностальгією по молодості. До слова ведучі запросили ветерана Великої Вітчизняної війни Мамонтова О. Г., який зазначив, що ветерани не збайдужіли до свого минулого, не розгубили в пам’яті найменших вражень, почуттів і пристрасті, з якими ходили в атаки, розвідки, визволяли кожну п’ядь рідної землі. Він дякував за увагу, якою оточені колишні фронтовики. Подвиг воїнів-переможців непідвладний часу, як і безмежна наша вдячність всім, хто відстояв Вітчизну, виявив нездоланну мужність та незламність духу. Молодь повинна прислухатися до порад і настанов тих, хто пройшов сувору школу війни, хто у повоєнні роки відбудовував зруйновані міста й села. Ветеранів війни привітала маленька дівчинка, вона дякувала їм за мужність і відвагу. Після цього діти подарували колишнім фронтовикам букети живих квітів. Хвилина мовчання... Салют... Урочистий марш військових. На святі колишні солдати й всі бажаючі смакували солдатською кашею, дивилися концерт, де звучали пісні воєнних років. 9 травня урочисті мітинги пройшли в усіх населених пунктах нашого району, до могил визволителів, обелісків Слави лягли букети живих квітів. В цей день голова районної державної адміністрації Мазур Б. В. та голова районної ради Мельник О. В. побували на могилах мирних жителів та активістів, яких розстріляли фашисти. Нехай із плином років не зникне синівський обов’язок берегти духовну єдність з поколінням, для якого любов до рідної землі не просто слова. У цьому - духовна твердиня сучасної України. Нехай завжди буде мир у світі, нехай ніколи земля не здригається від вибухів бомб. Нехай добро та злагода панують на планеті, творча праця об’єднує нас в ім’я майбутнього!
Марія ОЛЕКСЮК