Дванадцятого липня, якраз на православне свято Первоверховних святих апостолів Петра і Павла, в Малій П’ятигірці відбулося дві події - відкриття пам’ятника загиблим в роки Великої Вітчизняної війни землякам і престольне свято.
В місцевий храм прибули віруючі з ближніх сіл - Каменів, Жерделів, Городківки, аби побувати на урочистій літургії. Участь у її проведенні взяли настоятелі Андрушівської церкви Різдва Пресвятої Богородиці протоієрей отець Миколай, храму Великого цілителя Пантелеймона отець Назарій, Городківської і Малоп’ятигірської церков отець Димитрій. Після святкового богослужіння відбувся хресний хід. Православна громада направилася до сільського майдану, де збиралися, залишивши повсякденні домашні клопоти, жителі села на відкриття пам’ятника землякам, котрі не повернулися з минулої війни. Сюди все прибували і прибували люди: і зовсім старенькі, спираючись на палиці, середнього віку, молодь і діти (фото 3). У всіх якось щемно було на душі, погляди їх прикуті до сільської святині - новенького пам’ятника, поруч з яким на гранітних плитах викарбувані прізвища всіх 119 односельців, котрі полягли на фронтах Великої Вітчизняної. Вхід до цього маленького комплексу перекривала червона стрічка. Право перерізати її надали голові районної ради О. В. Мельнику, який прибув на урочистість разом зі своїм заступником В. Б. Шпаківським, та сільському голові Л. В. Радкевичу. Гості, яких зустрічали малоп’ятигірці з хлібом-сіллю, сельчани поклали до підніжжя пам’ятника корзини, букети живих квітів. До усіх присутніх звернувся сільський голова Л. В. Радкевич. Він дякував людям, що прийшли поклонитися цій сільській святині, вшанувати пам’ять тих, хто ціною життя відвойовував мир, а також усім, хто сприяв, аби в центрі села вознісся новий пам’ятник, бо окрім коштів сільської ради, яка на ці цілі виділила з місцевого бюджету понад 32 тис. грн., 8 тис. грн. зібрали жителі села, надав допомогу і народний депутат України П. І. Жебрівський. Леонід Володимирович закликав односельців свято берегти це місце, як і пам’ять про близьких, які навічно залишилися на фронтових рубежах. Він ще раз нагадав про те, що з їх невеличкого села пішло на війну 221 чоловік, 119 з них не повернулося до своїх родин. Могили їх розкидані по світу. А на території їх сільради загинуло четверо невідомих солдатів, які були захоронені на сільському кладовищі, а згодом їх останки були перенесені в дві братські могили, що знаходяться на місці, де встановлено пам’ятник. Учні місцевої школи зачитали прізвища односельців, які не повернулися з війни. Пам’ять про них вшанували хвилиною мовчання. На урочистому мітингу виступили також голова районної ради О. В. Мельник, депутат обласної ради О. В. Ревега, голова районної організації політичної партії Українська платформа "Собор” С. П. Бойко. А потім церковнослужителі освятили пам’ятник, відслужили панахиду за полеглих. Розходилися сельчани стривожені і пам’яттю, і болем, який в серцях не одного покоління посіяла війна, але з почуттям виконаного обов’язку. Тепер це святе місце, яке обладнували усім миром, берегтимуть громадою.
Валентина Василюк