Нові відносини в економіці, організаційно-правові форми власності і господарювання, інший характер трудових відносин та нова соціальна роль профспілок вимагають від них переосмислення їх призначення. Профспілки здійснюють представництво і захист інтересів працівників на рівні трудового колективу, галузі, району. Найбільш ефективним інструментом соціального захисту в сучасних умовах є колективний договір, в якому передбачаються додаткові пільги та гарантії для працівників в порівнянні з тими, що встановлені законодавством. Право на ведення колективних переговорів на рівні держави, галузі, гарантовано законодавством профспілкам, а не партіям, яких сьогодні більше ста. Це підтверджено Законом України "Про колдоговори”, "Про профспілки”, КЗпП, Господарським кодексом, ”Про охорону праці”,”Про соціальний діалог в Україні” та ін. Найбільш болючим питанням в Галузевій угоді між Міністерством АПК, роботодавцями і профспілками є розділ II п. 2.3 перший підпункт, де сказано про забезпечення паритетних умов ціноутворення, запровадження правових механізмів збалансування міжгалузевих інтересів при формуванні цін на продукцію в різних галузях... Сільськогосподарські товаровиробники, наприклад, останнім часом перебувають на правах пасинка в порівнянні з переробниками. Низькі ціни на сільськогосподарську продукцію негативно впливають на ріст зарплати, прибутки підприємства. Підвищення життєвого рівня сільської сім’ї, досягнення норм державного рівня прожиткового мінімуму вирішується надто повільно. Якщо порівняти 1991 і 2011 роки в питаннях росту цін на молоко, м’ясо, зерно, цукровий буряк, картоплю і ріст цін на пально-мастильні матеріали, техніку, міндобрива, газ, електроенергію, послуги ветмедицини, будматеріали, то просто дивуєшся, які треба мати організаторські здібності, уміння, терпіння нашим керівникам сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, щоб вижити і розвиватися. Навчилися господарювати в нових умовах керівники СТОВ "Старокотельнянське” Б. Р. Срібний, "Добробут” В. Б. Клименко, "Хлібороб” П. В. Юянець, ПОСП "Надія” В. І. Семенюк. Вони зберегли тракторні бригади, молочно-товарні ферми, трудові колективи, дають людям роботу на селі, забезпечують їм пенсійний стаж. Здоров’я людини - багатство держави. Але враховуючи рівень зарплати і вартість путівок на оздоровлення працюючих, їх дітей, то вони не всім доступні, особливо працівникам АПК. Фонд соцстраху доплату на путівки з кожним роком підвищує. Навіть доплату за путівку в оздоровчий табір "Чайка”, що в м. Андрушівка, не всі мають можливість зробити, бо кошти потрібні для придбання одягу, шкільного приладдя на наступний навчальний рік. А поїздка до моря для багатьох сільських дітей залишається лише мрією. Незважаючи на цінові, фінансові труднощі райдержадміністрація, районна координаційна рада профспілок, роботодавці, керуючись Галузевими угодами, Законом України "Про соціальний діалог”, в основу своєї діяльності ставлять захист вітчизняного товаровиробника, який виробляє сільгосппродукцію, створює сировинну базу для переробних підприємств, робочі місця. Моральне і матеріальне стимулювання кращих працівників - це теж прерогатива профспілок, роботодавців. На жаль забули про працівників полів і ферм депутати всіх рівнів. Поки що їх обіцянки стосовно цін на сільгосппродукцію так і залишаються обіцянкою. Тож хто тоді захистить село? Це мають зробити профспілки і держава.

 

Анатолій ДЕРГАЙ,
голова райкому профспілки працівників АПР