За виконання бойових завдань на фронтах Великої Вітчизняної війни, за мужність і героїзм О. В. Броніцький був нагороджений орденом Вітчизняної війни, 3-ма орденами Слави, медалями «За оборону Ленінграда», «За взяття Кенігсберга», «За перемогу у Великій Вітчизняній війні». Орден Слави І ступеня О. В. Броніцький одержав під № 3. У травні 1946 року був демобілізований як інвалід війни ІІ групи і повернувся в своє село. По путівці Андрушівського РК КПУ його направили до Київської дворічної юридичної школи, після закінчення якої з 1948 р. працював народним суддею Народицького району. Заочно здобувши вищу юридичну освіту, він працював головою та суддею Брусилівського райсуду, а з 1961 року аж до виходу на заслужений відпочинок - головою райсуду і суддею Коростишівського району. За трудові звершення нагороджений медаллю «За доблесний труд», йому присвоєно звання «Заслужений юрист України», а прізвище О. В. Броніцького занесено до Книги пошани Верховного суду УРСР. Десятки Почесних грамот міністра юстиції України, голови Верховного суду УРСР, обласного суду, цінні подарунки зберігаються у сімейному архіві Броніцьких. Олексій Васильович - почесний громадянин Андрушівки. Його ім’я носить вулиця в Коростишеві. На Алеї Слави в Андрушівці встановлено погруддя Броніцького О. В. Сини Валерій, Віталій і дочка Валентина - гідні послідовники свого батька.
Олексій Васильович пішов із життя 5 лютого 1993 року.
Олексій Васильович пішов із життя 5 лютого 1993 року.
спеціально для сайту http://andruchivka.at.ua/