А в язичницькі часи покровителем пастухів і худоби (взагалі тварин) був бог Велес. На тому місці, де колись було місце поклоніння богу Велесу, виникло поселення, яке люди назвали «Волосів». А ще говорять, що там особливо багато розводили коней і заготовляли кінський волос. Село Волосів до 1923 року було в складі Котелянської волості Житомирського повіту. Розташоване на березі річки Гуйви за 25 км. від районного центру на північний захід та за 4 км від залізничної станції града. Відоме з 1609 року. У ХУІІ столітті належало поміщику Самуелю Медлішевському, пізніше було розділене між кількома власниками: Гуменецькими, Трипольськими, Яковськими, Гоголями. Протягом ХІХ ст. розділене між їх нащадками та спадкоємцями на ще більш дрібні частини. З 70-х років ХІХ ст. частина Волосова придбана родиною українських підприємців Терещенків, якій належало 310 десятин землі. Церква Михайлівська, дерев’яна, збудована в 1775 році, кам’яна каплиця збудована над чудодійним джерелом. В 1899 р. в селі Волосів проживало 1350 жителів в 232 дворах, в 1941 р. було 1326 жителів - 315 дворів. уродженцем Волосова є поет О.А.Рихлюк (1957-1992).
Юрій АНДРІЙЧУК.
краєзнавець.
районна газета "Новини Андрушівщини" 13.12.2003 № 49