ZEOS

Вы пришли как Гість
Ваш IP адрес: 100.26.179.41
Количество дней с дня регистрации:
Ваш браузер:
Сегодня: 28.05.2024 06:01

Вітаємо Вас, Гість, на нашому сайті!

Сайт мешканців м.Андрушівка. На сайті є опис нашого чудового міста, також ви можете знайти цікаву інформацію про нього. Воно чудове як для туристичних походів, так і для культурних відпочинків.
Карта сайта Контакты Главная
Скрыть рекламный блок

Реклама

Погода в Андрушівці Реклама

Календарь

Фотохмаринка

Архив новостей

Переводчик сайта

Авторизация

Реклама

Реклама

Опрос

Оцініть мій сайт


Популярные тэги

Андрушівка, Червоне,Антопіль, Бровки Перші, Бровки Другі, Великі Мошківці, Волиця, Волосів, Гальчин, Гарапівка, Глинівці, Городище, Городківка, Жерделі, Забара, Зарубинці, Іванків, Івниця, Камені, Корчмище, Котівка, Крилівка, Лебединці, Лісівка, Любимівка, Мала П'ятигірка, Малі Мошківці, Міньківці, Мостове, Нехворощ, Нова Котельня, Новоівницьке, Павелки, Стара Котельня, Старосілля, Степок, Тарасівка, хутір Чубарівка, Ярешки, Яроповичі. сайти Андрушівки, організації Андрушівки, погода Андрушівка, Андрушівка Чайка, походження назв населених пунктів району, безкоштовне фото на документи, оператори мобільного зв'язку в Андрушівці, установка ліцензійного Windows XP, створення сайтів в Андрушівці, установка антивіруса в Андрушівці, фотоальбоми Андрушівки, Установка супутникових антен, прошивка тюнера в Андрушівці ORTON 4100,Humax Va-FOX,Нumax Va- ACE,GLOBO 7010A, STAR-TRACK 550 SUPER PLUS, EUROSAT 8004, SMART MX-04, Golden Interstar 7700-8001, Andrushivka, Andruchivka, Житомирська область Андрушівка, історія Андрушівки, родина Терещенків, палац садиба Терещенка, ремонт комп'ютерів в Андрушівці, безкоштовна реклама Андрушівка, безкоштовні оголошення, нерухомість Андрушівки, продам, куплю в Андрушівці, погода Андрушівка, Андрушівка фото, друк цифрового фото, професійний ремонт мобільних телефонів,телевізорів, DVD, автомагнітол, відеозйомка весіль 2-ма відеокамерами, весільний фотограф в Андрушівці, Андрушівка фото, мегархів фотографій Андрушівки, організації Андрушівки, карти м. Андрушівка, підприємці Андрушівки, місця відпочинку в Андрушівці, сайти Андрушівки, Андрушовки, інтернет Андрушівки, таксі,де придбати комп'ютер в Андрушівці за низькою ціною і гарантією.

Реклама

Реклама

Счетчики

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

Глинівці

АвторАвтор: Crypton | ДатаДата: 28.05.2024

Відоме з 1704 року як власність Кременецької старостини Пелагеї Ясинецької. В XVIIIст. Розділене на дві частини, що належали поміщикам Лаврівським та Богуцьким, пізніше Пражмовському та Крюковському. У XIXст. село стало власністю поміщика Яна – Владислава Умінського, пізніше перейшло у спадок його сестрам: Розалії Маржицькій, Констанції Камській, Францишці Осінській . У 1852 році – частина маєтку виділена сину Р.Маржицької Юліану. В тому ж році за участь його у таємному товаристві конфіскована і передана у державну власність. У 1871 році придбана генерал-лейтенантом Михайлом Сумароцьким, а в 1872 – Федором Артемовичем Терещенком. У 1850 році в селі проживало 912 жителів у 125 дворах; у 1888 році – 1816 чоловік проживали в 221 двору. Село належало тоді до Коднянської волості, Житомирського повіту, Волинської губернії. В 1899 році дворів було 291, в них проживали 1798 жителів, у 1911 році жителів збільшилось і стало 2216 чол. та 393 двори. У 1926 році після смерчу Першої світової війни та революції в Глинівцях проживало 2156 чол. у 475 дворах. Церква Михайлівська, дерев’яна, збудована в1888 році. Зараз церква знаходиться у пристосованому під церкву приміщенні. Вчитель – пенсіонер Дячук Микола Михайлович згадував ( записано 02. 12. 2006 р.) « В 1928 році було розпочато створення колективних господарств на селі вже за новою програмою: побудова комун, радгоспів – державних підприємств з обробітку землі. Але для цього потрібні були великі кошти, яких в державі не було. Сталін та його оточення припинив розвиток комун та товариств по спільному обробітку землі, а натомість запровадив так звані колгоспи, які будувалися не на державний кошт, а за рахунок майна селян. Це означало, що всі селяни, а в першу чергу багатші, повинні були здати в новостворені колгоспи худобу - коні, корови, воли, свині, вівці і навіть птицю, сільськогосподарський інвентар( плуги, борони, сівалки, вози, молотарки, сапи та ін.), а також клуні, хліви, млини. Все це в Глинівцях звозилося на місце, де зараз стоять корівники, свинарники, комора, кузня, майстерня. Селяни звозили своє майно не добровільно, а примусово, боячись репресій. Розкуркулених та середняків ( селяни, що жили гірше за куркулів, але краще за бідняків) із сім’ями вивозили із села до Сибіру, звідки, як правило, не повертався ніхто. Глинівецька сільська рада заснована у 1921 році. Колгосп був заснований у 1929 році, першим його головою був комуніст Допіро Мусій Лаврінович, якого в період окупації розстріляно німцями. В колгоспі люди працювали цілий світловий день, отримуючи за це мізерну платню у вигляді трудоднів, за які нічого не платили. Люди збідніли настільки, що вже в 1932 році почали голодувати. Люди вминали, як мухи в холод.» За спогадами старожилів в селі померло від голодомору приблизно 900 чол. З них поки – що відомо прізвища 18 чол. із 10 сімей. Люди помирали за роки голодомору багато. Їх звозили у возах без трун і закопували у великих ямах. Найбільше вмерло весною1933 року. Щодня гинуло приблизно по 10 чоловік. Навезуть, було, із села повну яму тіл померлих і копають наступну. «Вже в кінці голодовки, у жнива 1933 року – діти і дорослі приходили на житнє поле на Матвієвому городі ( місцева назва) і збирали колоски і їли молочне зерно – згадує жителька села Римар Анеля Савівна. – Об’їждчики гнали їх з поля і били нагайками. Хто був жвавіший, той втікав. А хто був зовсім зголоджений, той падав на полі і корчився від болю. Бувало, що помирав.» Чемерис Антоніна Герасимівна згадувала, що людей змушували іти в колгосп ще до голодовки. А під час голоду, тим, хто був у колгоспі, було легше. Бо на полі один раз на день годували тих, що працювали. Щоб якось вижити, люди їли траву, кору дерев, щавель, ягоди. Йшли на поле і паслися, як пасуться гуси чи качки. Від сталінських репресій загинули: Андрощук Артем Тихонович, 1882 року народження, який народився в с. Ляхівці Коднянської волості, Житомирського повіту, Волинської губернії. Українець, малописьменний, колгоспник. Проживав у с. Ляхівці Андрушівського р-ну, Житомирської обл. Заарештований 25 жовтня 1937 року. Був обвинувачений в антирадянській діяльності. За постановою трійки при УНКВС по Житомирській обл.. від 3 листопада1937 року, розстріляний 17 листопада 1937 року. Реабілітований у 1964 році. Андрощук Іван Степанович народився в с. Ляхівці Андрушівського р-ну, Бердичівського округу у 1926 році. Українець, освіта – 5 класів, командир відділення, молодший сержант. Заарештований 4 лютого 1950 року. Обвинувачувався за ст.. 58-10 ч. 2 КК РРФСР ВТ (військовий трибунал) військової частини №53783 9 травня 1950 року, засуджений на 25 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з пораженням у правах на 5 років. ВТ (військовий трибунал північного військового округу 30 квітня 1955 року міру покарання зменшено до 5 років. Від відбування покарання звільнений за амністією. Реабілітований у 1994 році. Андрощук Макар Сергійович 1892 року народження, народився в с. Ляхівці Коднянської волості, Житомирського повіту, Волинської губернії. Українець, малописьменний, одноосібник. Проживав у с. Ляхівці Андрушівського р-ну, Бердичівського округу. Заарештований 23 січня 1929 р. За постановою ОН (особлива нарада) при Колегії ДПУ УСРР від 3 квітня 1929 року як контрреволюційний елемент ув’язнений до концтабору на 3 роки. Реабілітований у 1994 році. Андрощук Никанор Сергійович народився в с. Ляхівці у 1895 р. Проживав у с. Андрушівка Андрушівського р-ну, Житомирської обл. Заарештований 25 жовтня 1937 року. Обвинувачувався за статтями 54-10 КК УРСР За постановою трійки при УНКВС по Житомирській обл. від 3 листопада 1937 р. розстріляний 17 листопада 1937 р. Реабілітований у 1989 р. Андрощук Петро Данилович 1906 р.н., народився в с. Ляхівці, Коднянської вол., Житомирського пов., Волинської губ. Українець, письменний, червоноармієць. Южський табір НКВС, Іванівська обл. Заарештований 24 серпня 1940 р. Обвинувачувався у здачі в полон білофінам. За постановою ОН (особлива нарада) при НКВС СРСР від 15 червня 1942 року ув’язнений до виправно-трудового табору на період війни. Реабілітований у 1958 році. Білий Микола Пилипович народився в с. Ляхівці Коднянської вол., Житомирського пов. Волинської губ. Українець, письменний, робітник Нехворощанської лісодільниці. Заарештований 15 березня 1933 року. Обвинувачувався за ст.. 54-10 КК УРСР за постановою судової трійки при Колегії ДПУУРСР від 30 квітня 1933 року ув’язнений до концтабору на 5 років. Реабілітований у 1989 році. Церковно – парафіяльна школа існує з 1886 року. В ній учні навчались у трьох класах . Після революції почала працювати чотирьохрічна школа, яка була у 1932 році реформована у семирічну. З 1960 року – у восьмирічну. У 1976 році введено в дію нове типове двохповерхове приміщення, в якому і зараз розміщається Глинівецька школа I – III ст. Перед Великою Вітчизняною війною в селі нараховувалось 1821 чол. і 422 двори. Глинівці було окуповано фашистами 18 липня 1941 року. Вивезено на каторжні роботи до Німеччини – 74 чол., закатовано та розстріляно – 2 жителі. Під час війни 130 сімей із села вивезено німцями в Дніпропетровську область. Визволено село радянськими військами 27 грудня 1943 року. В центрі села, біля пам’ятника загиблим воїнам, де поховані чотири бійці, які загинули при визволенні села від фашистів завжди чисто прибрано і пломеніють квіти. Ці квіти - пам’ять від вдячних жителів села. В селі працюють сільський клуб, бібліотека з книжковим фондом у 6 тис. книг Хутір Вербівка з 1960 року у складі села Глинівці. Площа земель в адмінмежах Глинівецької сільської ради – 2674 га. Уродженцями Глинівець є: майстер художньої обробки дерева, заслужений майстер народної творчості України Л.П.Зущик ( 1919 р.н.); заслужена артистка України Н. Ф. Недашківська ( 1955 р. н.); Герой Радянського союзу С. В. Савчук ( 1915 – 1985). Це почесне звання старший лейтенант С.В. Савчук отримав у роки Великої Вітчизняної війни за подвиг, виявлений під час форсування річки Одер.

Другие новости на эту тему:

    Информер
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]