Старосілля - село, що розта­шоване на правому березі Гуйви. Назва села говорить сама про себе: в цьому поселенні з дав­ніх-давен жили люди. На терито­рії села і навколо нього знаходились предмети, що по типу об­робки можна віднести до епохи мезоліту, що відноситься до IX-VIII століть до н.е.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішенням двадцятої сесії двадцять третього скликання Андрушівської міської ради від 13.03.2001 р. було створено комісію з підготовки знаків символіки міста, затверджено головою комісії секретаря ради О.В.Осадчого та доручено комісії провести необхідну роботу, пов’язану з підготовкою символіки міста.

Село Лебединці, від дня свого заснування, тепер стоїть на третьому місці. Перше населення було біля хутора. Там була долина, яка називалася «Криничка». Від цього хутора, попід вчорайшанським лісом, йшла дорога на Паволоч і називалася вона Бердичівським шляхом (в народі «Чумацьким Шляхом»). А біля цього шляху було озеро, яке називалось «безодня».

Це селище розміщене біля соснового лісу, від того й пішла назва. До 1923 року воно було у складі Котелянської волості. Розташоване за 14 км на північ від районного центру та за 6 км від залізничної станції «Степок».

Це старовинне селище. Про нього людська пам’ять зберігає багато цікавих легенд. Зокрема і про назву населеного пункту.

У цієї книги прозаїчна назва -"Сім'я Терещенків". Автор рідкі­сного наукового видання, яке ви­йшло всього тисячним тиражем, київський історик В.В. Ковалинський. До речі, він подарував кі­лька примірників своєї праці з автографом музею Червоненського цукрозаводу.

Мешканці Андрушівки звикли до «зоряного статусу» свого містечка. Словосполучення «зоряний статус» зовсім не є гіперболою або гарною метафорою. Саме в Андрушівці успішно діє єдина в Україні приватна(!) обсерваторія. Унікальний науковий об’єкт в житомирській глибинці справа рук (і справа всього життя!) колишнього жителя Андрушівки, а нині київського менеджера Юрія Іващенка.

Райцентр на Житомирщині, в 47 км від обласного центру, на р. Гуйві, 9 832 жителя за останнім переписом населення. Андрушівка, вперше згадана в 1683 р., віками була сільцем, лише в 1859 р. отримала статус містечка, а містом змогла називатися взагалі з 1975 р.