Люди завжди покладають надію на тих, хто відстоює їх інтереси на рівні села, міста, району, області, а кандидатів у депутати оцінюють не за вмінням говорити, а за конкретними справами. Виборці пам’ятають навіть малозначущі дрібниці: коли, де і що сказав депутат, чи дослухався до людей, наскільки був ввічливим з ними, чи виконував доручення.
Миколу Миколайовича Олещенка добре пам’ятають в нашому районі. Люди про нього кажуть просто - то був хазяїн... Нині Микола Миколайович йде в депутати Житомирської обласної ради по виборчому округу № 1. 

- Чому Ви прийняли рішення балотуватися в депутати обласної ради?
- Кажучи відверто, спочатку були вагання: «Чи потрібно це мені взагалі?», бо я чітко розумію, що до мене, як до діючого депутата обласної ради, і вимоги більші. Але мої сумніви розвіяли андрушівчани. Можливо Ви навіть не повірите, але при зустрічах мене переконували, що піти обов’язково треба. А телефонних дзвінків було і тепер є сотні, і люди просять, що саме зараз, у складний час, я повинен балотуватися. Знаєте, телефонують навіть люди, з якими я зустрічався навіть один раз. І я зрозумів, що не можу їх зрадити.
- Ви п’ять років були депутатом обласної ради. Вам не буде соромно іти до людей знову, чи буде про що відзвітувати їм?
- Хоч Ви зараз і провокуєте мене на нескромність, я намагатимусь її уникнути. Так, я був депутатом обласної ради двох скликань, а до цього депутатом Малинської районної ради трьох скликань та Коростенської ради одного скликання. А от андрушівчанам, як нікому більше, відомо, що я ніколи не займався популізмом - завжди вставав удосвіта, інколи будив своїх підлеглих, щоб встигнути зробити заплановане. Здебільшого, разом з андрушівчанами, це вдавалося. Я завжди був і є відкритим для простих людей. А відносно звіту, що конкретно було зроблено за останні п’ять років, спробую перелічити головне. З моєю безпосередньою допомогою:
- газифіковано с. Волицю;
- виділено кошти та проводяться роботи по будівництву нових очисних споруд для Андрушівки;
- виділено кошти і перекрито дах Новоівницької ЗОШ І-ІІІ ступенів;
- встановлено енергозберігаючу систему для опалення приміщення Степківської ЗОШ І-ІІІ ступенів;
- підведено резервне джерело живлення до районної лікарні.
Виділено кошти:
- для ремонту приміщення Андрушівської школи мистецтв;
- на встановлення внутрішніх туалетів у приміщенні Іванківської ЗОШ І-ІІІ ступенів;
- на встановлення пластикових вікон у стаціонарному відділенні ЦРЛ та приміщенні Новокотельнянської сільської ради;
- на заміну огорожі біля адмінбудинкуВолосівської сільської ради та ФАПу;
- на придбання мультимедійного проектора для Яроповицької ЗОШ І-ІІІ ступенів;
- на ремонт приміщення ФАПу в с. Івниця;
- на придбання водонагрівача для ДНЗ №3 «Дюймовочка» м. Андрушівка.
Я робив усе, щоб вирішити питання про надання матеріальної допомоги багатьом жителям Андрушівки та сіл району.
Не буду більше продовжувати, адже всі ці та й інші події висвітлювалися в районній газеті «Новини Андрушівщини».
Пам’ятаю, коли працював головою райдержадміністрації, мої опоненти критикували мене: «Олещенко в кожній газеті». А я їм відповідав: «Проаналізуйте, в газеті була фотографія, де щось відкривалось, лагодилось, благоустроювалось - була конкретна справа». Все-таки вам вдалося спровокувати мене на нескромність (сміється).
- З ким ідете на вибори ?
- З перевіреними в роботі, в особистих стосунках людьми, які об’єднані Народною Партією, котру очолює знаний в області і державі Микола Миколайович Рудченко. Наша партія, звичайно, не є новою в українській політиці, але вона є стабільною, прагматичною, я б навіть сказав, партією професіоналів у своїх галузях. Не буду кривити душею - мене запрошували деякі інші партії бути представником від них. Вважаю, що це було б неправильно і не по совісті.
- До речі, як давно Ви в Народній партії? Зараз дехто називає її опозиційною.
- З 1997 року, коли вона була ще Аграрною, а я працював головою колгоспу. Попри численні нагоди для переходу до інших політсил, я цього свідомо не робив, хоч це було не просто. Знаєте, працювати у владі, коли правляча партія інша, було дуже нелегко.
А от щодо опозиційності Народної партії, то ми не є опозицією для влади. Я особисто, як і партія вцілому, були і будемо в опозиції до:
- високих цін на продукти харчування;
- необґрунтованих тарифів на електрику і газ;
- високих цін на проїзд в транспорті;
- малих заробітних плат і пенсій;
- дорогих ліків;
- неякісного ремонту доріг;
- закриття шкіл, лікарень і ФАПів (без згоди відповідної громади);
- некомпетентності і невміння працювати деяких керівників.
- Що Вам не вдалося зробити? Про що шкодуєте?
Одне з найскладніших запитань... (задумався).
Важаю, що в силу тих чи інших причин зробити вдалося не все, що планував з жителями Андрушівщини.
На жаль, не змогли здолати   бюрократичні перепони і до цього часу залишається нереставрованою пам’ятка архітектури - приміщення Андрушівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1. Не зроблено газифікацію сіл Степок, Корчмище, Яроповичі та ін., не вирішено питання капітального ремонту приміщення амбулаторії в Новоівницькому, не завершено ремонт приміщення для Андрушівської школи мистецтв. Прикро, але не встигли провести водопроводи по деяких вулицях і провулках в Андрушівці, зокрема, на Загреблі. А ще - потрібні кошти для поточного ремонту Андрушівської гімназії.
Вирішення цих та багатьох інших проблем мешканців Андрушівського району є для мене програмою роботи в майбутньому.
- Чому Ви не їздите по району і не зустрічаєтеся з людьми в колективах?
- Вважаю, що в надзвичайно складний для нашої держави час їздити, збирати людей, відволікати їх від нагальних справ - неправильно. Люди самі вирішать, хто краще буде захищати їхні інтереси.
-  З яким гаслом Ваша команда йде на вибори?
Гасло можна придумати або запозичити, сьогодні це легко. Нещодавно був у Києві і звернув увагу на білборди - скрізь обіцянки:  покращимо, вилікуємо, нагодуємо, збільшимо зарплати і пенсії, забезпечимо роботою, знизимо тарифи та ін. Але ж ми добре знаємо, що ці гасла так і залишаться гаслами, а після виборів ми продовжимо жити так, як і жили.
Знаєте, в народі кажуть: «В кого Бог на язиці, в того чорт на серці». Напевно тому моє особисте гасло: «Довіряй перевіреним роботою і справами, а не обіцянкам, які невідомо коли, або взагалі ніколи не будуть виконані».
- За кого ж людям голосувати?
- Проявлю нескромність.   Звичайно - за кандидатів від Народної партії. У виборчому бюлетені до районної ради № 1, до обласної - № 10.
Бесіду вела
Інна МАКАРЕНКО