Мені довелося брати участь в боях у складі Першого Українського фронту на посаді командира артилерійської батареї. Я був свідком того, як гітлерівський військовий гарнізон з 200 тис. солдатів і офіцерів захищав оточений нами Берлін. Ось чому на основі мемуарів колишніх фронтовиків та особистих вражень взявся написати про вісім останніх днів гітлерівського лігва. Що ж творилося в самому Берліні в той час, коли радянські війська знаходилися на підступах до нього? Столиця гітлерівської Німеччини була розділена на дев’ять секторів оборони, кожен з яких захищав гарнізон, що складався з 21 тис. солдатів і офіцерів. Начальником оборони Берліна був генерал артилерії Вейдлінг. За сектори столиці рейху відповідали офіцери, яким Гітлер особливо довіряв. Фюрер видав наказ стійко захищати Берлін, битися до останнього солдата, на смерть, аби не здати місто нашим військам. Сам Гітлер знаходився в цей період в залізобетонному підземному бункері під новою імперською канцелярією, звідки й керував вже неіснуючою імперією. Генерал Вейдлінг щоденно доповідав Гітлеру про стан оборони Берліна. Всім, хто насмілювався в чомусь суперечити фюреру, він погрожував розстрілом і тортурами. В газеті «Морген пост» Геббельс заявив, що в Берліні панує бойовий дух і ніхто не збирається капітулювати. 25 квітня 1945 р. генерал Вейдлінг доповів Гітлеру, що Берлін повністю оточений радянськими військами. Фюрер сподівався, що з приходом дев’ятої армії ситуація покращиться, допоможе її змінити на краще і 12 армія Венка із заходу, а з півночі вдарить армія генерала Шатейнера. Але його прогнози були нереальні, бо ці армії були розгромлені нашими військами. 27 квітня 1945 р. генерал Вейдлінг знову з’явився в імперську канцелярію, але йому не довелося побачити фюрера. Тут панувала паніка, бо останній, переодягнувшись в цивільне, зник в невідомому напрямку. За його наказом були відкриті шлюзи річки Шпрее і затоплено підземну станцію метро, в тунелях якої знаходилися тисячі поранених німецьких солдатів. Через два дні з’явився Гітлер, але був у жалюгідному стані. Вейдлінг доповів фюреру, що солдати без боєприпасів і продовольства, та й чинити опір уже немає рації, бо прорвати оточення вони не в силі. Гітлер усвідомлював, що його наказів уже ніхто не виконує, бо всі зрозуміли - Німеччина війну програла. В ці дні Адольф Гітлер обвінчався з Євою Браун. А після того, як над рейхстагом було піднято червоний прапор, вони покінчили життя самогубством. В своєму заповіті Гітлер призначив новий уряд. Найзапекліші вуличні бої в Берліні тривали 30 квітня, 1 та 2 травня 1945 р. Новий рейхканцлер Геббельс виступив, виконуючи волю ще живого фюрера, проти капітуляції. А генерал Вейдлінг 2 травня 1945 р. видав наказ по Берлінському військовому гарнізону про припинення воєнних дій проти Червоної Армії. Берлін здався і увесь гарнізон в кількості 134 тис. солдатів і офіцерів капітулював. Отож завдяки Червоній Армії з фашистською Німеччиною було покінчено назавжди. Це була чи не найбільша історична заслуга СРСР. 8 травня 1945р. в Карихорсті був підписаний Акт про беззастережну капітуляцію всіх збройних сил Німеччини. Від Радянського Союзу участь в цьому заході взяв маршал Г. К. Жуков, антигітлерівську коаліцію представляли представники США, Великобританії і Франції, від німецьких збройних сил - генерал-фельдмаршал Кейтель. І відтепер Німеччину чекав інший шлях розвитку. Нині вона є федеративною республікою, однією з найрозвиненіших країн Європи, яка проводить мирну політику.

колишній командир батареї,

полковник у відставці.

с. Гальчин.

районна газета "Новини Андрушівщини" № 17 16 квітня 2010 року