Злітають з календаря останні дні 2011 року. І хоч нарікаємо ми, що живеться нам не без проблем, все ж відчувається, що люди готуються до Новорічних свят. Пройдіться вечірніми Глинівцями - тут теж довше, ніж звичайно, світяться теплими вогниками вікна будинків - господині наводять в них лад, піклуються, аби Новий рік зустріти за щедрим столом. Яскравим світлом гріє світ оселя Скворцових. В ній особливо гамірно - аж дзвенить дитячими голосами: вся родина зібралася біля зеленої красуні ялинки. Татусь і голова родини Олександр Васильович лаштує святкову гірлянду, Наталія Григорівна з синочками Владиславом та Іванком чіпляють на ялинку блискучі кульки, намагається їм допомогти і Оксаночка. Правда, в неї це не дуже виходить, бо ще маленька - її лише весною приніс в їх дім на радість усім лелека. А вранці дітвора заглядатиме під ялинку: що ж покладе під неї їм Дід Мороз. Хоча здогадуються, що то татусь і мама радують їх святковими сюрпризами. Взагалі ж сусідам, сельчанам завжди приємно завітати до цієї господи, де панує лад і в дворі, і в домі, відчувається дбайлива рука господаря і берегині родини. А ще у цій молодій родині завжди доброзичлива й по-особливому тепла атмосфера, що до них хочеться завітати ще раз. У Скворцових немає особливих розкошів - все, що мають, нажите власним трудом. Аби у родині був достаток, Олександр Васильович працює біля землі - обробляє її чотири гектари. Правда, брати Віктор і Сергій, коли є вільна година, приїздять з Житомира, аби підсобити йому в гарячу весняну й осінню пору. Олександр на своїй землі вирощує картоплю, моркву, столовий буряк, інші овочі, реалізує їх. На виручені кошти утримує родину, купує техніку, щоб було чим обробляти землю. Уже має трактор, зернозбиральний комбайн, автомобіль. Але в селі ніхто не скаже, що Олександр одноосібник або ж йому не болить чуже. І город, хто попросить, виоре, і збіжжя змолотить, і відвезе своїм транспортом куди попросять, ніколи не відмовить. Гарно вони живуть з Наталією - в любові і дружбі. За професією вона медпрацівник. Працювала фельдшером та акушеркою в Глинівцях і Малих Мошківцях. Гарно про неї відгукуються люди, про здоров’я яких, особливо жінок, вона добросовісно дбала. Тепер жінка перебуває у декретній відпустці по догляду за маленькою донечкою. Правда, багато допомагає їй свекруха - Броніслава Капітонівна, що живе поряд. У жінок - особливо теплі родинні стосунки. І для Олександра, і для Наталії та внучат вона - незаперечний авторитет, перша порадниця і наставниця. Колишній вчитель за професією, вона й нині бере активну участь в громадському житті села. В селі поважають цю добропорядну, інтелігентну родину, ставлять у приклад іншим. Нехай же Новий рік увійде в їх дім з усіма своїми щедротами і залишить назавжди в ньому любов і доброту, достаток, віру в завтрашній день і людей, справжнє людське щастя.